Південний Схід?

Нестор-літописець колись питав, звідки пішла Руська Земля. Оскіьки батюшка Нестор був таким же "чесним" літописцем як і вся сучасна журналістська братія, він понаписував багато такого, що нащадки не розгребли і досі.
Південний Схід народився під пером таких же самих "несторів" З ним конкурує на рівних хіба що така ж сама міфічна Новоросія. Міфічні вони тому, що це не географічні, а швидше політичні поняття.
Південний Схід народився з мапи виборів - 201О. Саме на таких мапах Україна поділялась на дві частини по голосуванню Янукович-Тимошенко. Херсон балансував десь на 60 відсотках, Запоріжжя на 70, ну і далі по тексту.
Цю мапу путінські політологи і розстелили на столі у свого вождя і Верховного Стерха, щоб показати йому, скільки можна вхопити одразу, ну а далі - як вийде.
Про нахабно відкушений Крим поки що говорити не буду. Але що трапилось далі?
План Верховного Стерха дав збій. Весняні заворушення почалися як за розкладом у кожному місті "Південного Сходу", а до двох областей увійшли російські "туристи" (Харківщина) та "поребрики" (Донеччина). Окрім областей, позначених на путінських мапах як "південний схід" заворушення ще було у Полтаві. Даю медяника тому, хто здогадається, чому саме там.
Поганці розраховували зайняти ПС за кілька днів. Мертвонароджене вампіреня мало називатись "Новоросія", з наступним рехверендумом та добровільним вступом до складу Росії. На черзі було визволення Києва і ще купа гидоти. Кому цікаво - послухайте Жириновського. Що у Путіна на умі, те у цього блазня на язиці.
А тепер подивимося, що ж сталося насправді.
Херсон. Повний обламайсь. Фото великої площі, котру по периметру охороняла міліція, з жалюгідною купкою сепаратів на ній, обійшло весь інтернет.
Запоріжжя. Задоволено відзначу, що рідне місто не втратило справжнього козацького гумору і відваги. Сепарати були буквально скупані в клярі. Це якщо взяти до уваги, що у нас дуже сильний "Русскій блок", який директор Мотор-Січі буквально годував з руки. Але побиті яйцями придурки лягли на дно і більше не вилазили навіть за гроші.
Дніпропетровськ. Місто за три місяці затьмарило Львів кількістю національної символіки та шаленчим патріотизмом. Про Коломойського - окремий епос, шкода, що не маю грошей, а то б довірила їх Приватбанку))))
Миколаїв. Сепарати були биті і вигнані геть. Чудотворчі яйця теж приймали участь в операції.
Одеса. Тут жарти закінчуються. Мир і спокій цього прекрасного міста було оплачено кров ю. Хлопців-ультрас з Одеси й Харкова розстріляли з-за спин продажних мєнтів російські провокатори. У відповідь збурена юрба знесла наметове містечко сепаратів, далі сталася пожежа і знову загинули люди. Незважаючи на це Одеса зосталась українською, хоча сепарати вже намалювали для неї герба і пошили прапора.
Харків. На вулицях цього не менше прекрасного міста точилися цілі битви між нормальними людьми та "туристами" й місцевими запроданцями. Ще б трохи, і... Харків дійсно висів на волосинці, але вистояв. І досі тримається - останню вилазку сепів на 22 червня було успішно придушено.
Луганськ та Донецьк. Хвала і слава тим, хто насмілився вийти на проукраїнські мітинги. Про цих людей, постраждалих на самому початку веремії зараз чомусь мало згадують. А вони є відважними - бо насправді ризикували життям. Ну і якось не гідно кидати на поталу терористам сімдесят відсотків нерозумних, котрі думали, що їм вдасться відсидітись у спокої.
А тепер питання - а чим ми гірші за Київ? Можливість отримати по пиці, а то і спіймати кулю у нас була не менша, ніж на Майдані (не кажу вже за ті жахіття, що творилися на Донбасі) І досі згадую розгін Запорізького майдану, який хлопці назвали потім "Льодовим побойовиськом".
Фіг Росія отримає, а не нас. Не дочекається.