danapria

у підвішеному стані.Тобто у постійному очікуванні ж.пи. Всі заспокійливі засоби вже використані - від "іншим набагато гірше" до таблеток і намагань не дивитись в інтернет. А кляті колеги лякають мене передінсультним станом. Та скільки ж можна. Треба якось блокувати мізки.
Рецепт від пані Ольги "просто бути мужніми" теж не проходить - контраст між рутинним життям і цим самим очікуванням надто великий.
Рецепт мій власний від старої книгоманки з підвищеною швидкістю читання - по одній художній книзі в день. На книгу середньої товщини у мене витрачається дві години, максимум три.
Що швидше закінчиться - війна чи мої книжки...
Ще один рецепт - завтра здам на улюблений батальон черговий внесок з авансу. Наступний буде з получки...
І щоб х*ло здохло раніше за мене. А в труну йому поклали його б...дську "гуманітарну допомогу"